Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
злуплювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
залуплювати — юю, юєш, недок., залупи/ти, уплю/, у/пиш; мн. залу/плять; док., перех., розм. 1) Здирати, зривати з чого небудь верхній шар; злуплювати. 2) тільки док. Взяти дуже високу ціну за що небудь … Український тлумачний словник
злупити — див. злуплювати … Український тлумачний словник
злуплювання — я, с. Дія за знач. злуплювати … Український тлумачний словник
злуплюватися — юється, недок., злупи/тися, злу/питься; мн. злу/пляться; док. 1) Здиратися, обдиратися (про кору, шкіру, шкаралупу і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до злуплювати 1) … Український тлумачний словник
обдирати — I = обдерти, обідрати (знімати із забитої тварини шкуру), здирати, здерти, облуплювати, облупити, білувати, оббіловувати, оббілувати, лупити, злуплювати, злупити II ▶ див. дряпати I, здирати 1), лущити 1) … Словник синонімів української мови
